"Ќќ¬≤ ¬≤ Ќј" ќф≥ц≥йний сайт компан≥њ

ѕластиков≥ в≥кна й еколог≥¤.

ѕластиков≥ в≥кна, хоча й ≥снують на ”крањн≥ вже не один дес¤ток рок≥в, все-таки Ї продуктом досить новим. “ому споживч≥ властивост≥ пластикових в≥кон мають так багато питань. ќдне з найважлив≥ших - питанн¤ про безпеку ѕ¬’ в≥кон дл¤ здоров'¤ людей ≥ њх еколог≥чн≥сть. ¬≥дпов≥дь на це питанн¤ криЇтьс¤ в основ≥ в≥кон ≥ пластикових дверей - пластикових проф≥л¤х. ” виробництв≥ проф≥лю ≥снуЇ строгий регламент щодо максимального вид≥ленн¤ шк≥дливих дл¤ здоров'¤ речовин.

ѕри технолог≥њ виготовленн¤ проф≥лю дл¤ пластикових в≥кон в основ≥ лежить матер≥ал - пол≥в≥н≥лхлорид.

ѕол≥в≥н≥лхлорид, або, ≥накше, ѕ¬’ - це ст≥йка до х≥м≥чних ≥ механ≥чних вплив≥в пластмаса, в основ≥ ¤коњ перебувають природн≥ й синтетичн≥ пол≥мери. ѕластик на так≥й основ≥ так само Ї пол≥мером ≥з групи термопласт≥в. ѕол≥мер маЇ здатн≥сть до утворенн¤ волокон високоњ ст≥йкост≥ до деформац≥й. «р≥вн¤Їте - усе, що створено природою, це по своњй сут≥ б≥опол≥мери, ¤к≥ не т≥льки основа, але й результат процес≥в життЇд≥¤льност≥. “ак ≥ пол≥мери синтетичн≥ - вони складаютьс¤ ≥з природноњ речовини, ¤к ≥ б≥о й мають в основ≥ вуглеводень (ѕ¬’ на 43% створюЇтьс¤ з етилену, що Ї продуктом нафтох≥м≥њ, а на 57% з≥ зв'¤зного хлору, що вид≥л¤Їтьс¤ з повареноњ сол≥).

“ермопласт же - це пол≥мер л≥н≥йний, ≥ м≥ж його молекул¤рними ланцюжками м≥цн≥ зв'¤зки в≥дсутн≥. “обто - термопласт запросто можна плавити, зварювати й так до п'¤ти раз≥в без втрати своњх основних ¤костей.

–обл¤чи в≥конн≥ проф≥л≥ з ѕ¬’ ¤кий на початковому етап≥ маЇ порошкопод≥бний стан додають близько 60 р≥зних м≥кроелемент≥в. ÷е модиф≥катори, стаб≥л≥затори, ус≥л¤к≥ наповнювач≥, ¤к≥ впливають на р≥зн≥ властивост≥ самого проф≥лю: ст≥йк≥сть кольору, морозост≥йк≥сть, м≥цн≥сть до механ≥чних вплив≥в ≥ пожеж, ст≥йк≥сть до ультраф≥олету. “ак само вони пол≥пшують ¤к≥сть поверхн≥. ≈колог≥чн≥сть проф≥лю Efplast, Brokelman п≥дтверджено г≥г≥Їн≥чними сертиф≥катами наданими Ќ≥меччиною й ”крањною. ∆одна з на¤вних у ньому добавок не шк≥длива дл¤ здоров'¤ людини, тому що перебувають у зв'¤зному стан≥, у насл≥док чого не мають реакц≥йноњ здатност≥. —аме тому ≥з ѕ¬’ робл¤ть контейнери дл¤ збер≥ганн¤ донорськоњ кров≥ й продукт≥в плазми. ѕ¬’ проф≥л≥ дозволено використовувати в медичних ≥ дит¤чих установах, люд¤м страждаючим астмою й алерг≥¤ми.

ѕ¬’ практично не займистий матер≥ал ≥, на в≥дм≥ну в≥д дерева, п≥д час в≥дсутност≥ в≥дкритого вогню маЇ здатн≥сть до самогас≥нн¤. ƒовгов≥чн≥сть цього матер≥алу непор≥вн¤нна з ≥ншими, ¤к≥ можна використовувати при створенн≥ в≥кон - умовно цей строк заф≥ксований в 40 рок≥в, але це не гранична цифра. ” довгов≥чн≥сть входить ≥ св≥тлост≥йк≥сть, кол≥рна незм≥нн≥сть продукту, несхильн≥сть температурам в≥д -40 до +60 градус≥в по ÷ельсию ≥ њхн≥х р≥зких перепадах, внасл≥док чого збер≥гаютьс¤ несуч≥ здатност≥.

« розхожим, але помилковим твердженн¤м про те, що пластиков≥ в≥кна шк≥длив≥, а дерев'¤н≥ нешк≥длив≥, можна посперечатис¤. ѕрим≥ром , зараз в основному виробництв≥ в≥кон з дерева використовують клеЇний брус. “ака технолог≥¤ не еколог≥чна - при зменшенн≥ основного м≥нуса дерева - його горючост≥, використовують антип≥рени. ѕрагнучи захистити дерево в≥д руйн≥вноњ д≥њ води й грибк≥в, використовують х≥м≥чн≥ й не завжди нешк≥длив≥ склади.

ƒодамо, що кожне в≥кно ѕ¬’ - це збережене дерево в л≥с≥.

‘ах≥вц≥ п≥драхували, що одне енергозбер≥гаюче пластикове в≥кно р¤туЇ дерево вагою 150 кг кожн≥ 15 д≥б.

“ому що дл¤ об≥гр≥ву 1 м2 площ≥ в середньому необх≥дно 0,35 ћƒ∆ у годину, а пластиков≥ в≥кна ( 2-х камерна система) збер≥гають у середньому на 40% енерг≥њ б≥льше, н≥ж стар≥ в≥кна, то економ≥¤ на об≥гр≥в≥ 1 м2 складе 0,14 ћƒ∆ у годину. 1 кг деревини при спалюванн≥ вид≥л¤Ї 20 ћƒ∆, значить дл¤ одержанн¤ 0,14 ћƒ∆ необх≥дно спалити 0,007 кг деревини. “обто на 1 м2 заощаджуЇтьс¤ 0,007 кг деревини в годину.

” середньоњ 2- х к≥мнатн≥й квартир≥ площею 65 м2 економ≥¤ складе 65*0,007=0,45 кг у годину. «а добу - 10,8 кг деревини.

“аким чином, середнЇ дерево вагою 150 кг заощаджуЇтьс¤ за 150:10,8=13,8 доби. « огл¤ду на погр≥шн≥сть прорахунк≥в, говоримо не про 13,8, а про 15 д≥б.