"Ќќ¬≤ ¬≤ Ќј" ќф≥ц≥йний сайт компан≥њ

Ќ≈ «јќўјƒ∆”…“≈ Ќј я ќ—“≤!!!

«м≥нивши стар≥ в≥кна на добре продуман≥ в≥конн≥ системи ¬и не т≥льки позбудетес¤ в≥д м≥нус≥в великого м≥ста - шум, пил, вихлопн≥ гази, токсичн≥ викиди промисловост≥, але й з'економите не менше 40% витрат на...

≈нергозбер≥гаюч≥ склопакети ...

—клопакети

ƒонедавна використовувалис¤ традиц≥йн≥ системи засклынн¤ ≥з застосуванн¤м двох скл¤них конструкц≥й з б≥льшими пов≥тр¤ними пром≥жками. ” наш час нев≥д'Їмною частиною в≥кон став склопакет.

«авд¤ки високим тепло- ≥ звуко≥зол¤ц≥йним властивост¤м склопакети набули широкого застосуванн¤. ѓхнЇ виробництво стало розвиватис¤ ще в 30-т≥ роки. ¬ир≥шальну роль з≥грав той факт, що сухе пов≥тр¤ Ї гарним тепло≥зол¤тором, його теплопров≥дн≥сть практично в 27 раз≥в нижче, н≥ж скла. «авд¤ки герметичност≥ в пром≥жок м≥ж стеклами не попадаЇ волога й пил, не пог≥ршуЇтьс¤ осв≥тлен≥сть прим≥щень.

” цей час в≥дом≥ три конструктивних системи з'Їднанн¤ стекол у склопакетах: заплавленн¤, запаюванн¤ й заклеюванн¤. ѕочинаючи з 60-х рок≥в, склопакети виготовл¤ють, майже вин¤тково, шл¤хом склеюванн¤. “ому в дал≥ мова йтиме лише про "клеЇний" склопакетах.

—клопакет складаЇтьс¤ з герметично з'Їднаних двох або б≥льше стекол в≥дд≥лених один в≥д одного дистанц≥йною рамкою з осушувачем. ƒл¤ виробництва склопакет≥в допускаЇтьс¤ використовувати майже вс≥ типи стекол, виб≥р залежить в≥д вимог до конкретного в≥кна.

як матер≥ал дл¤ дистанц≥йних рамок застосовуютьс¤, ¤к правило, алюм≥н≥й. ƒистанц≥йна рамка це порожн≥й, замкнутий проф≥ль пр¤мокутного перетину, з≥ спец≥альними дифуз≥йними отворами (перфорац≥Їю). ”середину рамки насипаЇтьс¤ осушувач, функц≥¤ ¤кого спри¤ти швидк≥й абсорбц≥њ (усмоктуванню) самих незначних к≥лькостей води в м≥жскл¤ному простор≥. “им самим запоб≥гаЇ випаданню роси усередин≥ склопакет≥в у холодну пору року й забезпечуЇтьс¤ низька теплопров≥дн≥сть пов≥тр¤, за рахунок його осушенн¤. як осушувач≥ добре зарекомендували себе молекул¤рн≥ сита.

як≥сн≥ склопакети виготовл¤ютьс¤ за принципом подв≥йноњ герметизац≥њ. як первинний герметик найчаст≥ше застосовуЇтьс¤ бутил, що маЇ найкращу в≥дносну здатн≥сть пручатис¤ проникненню вод¤ноњ пари. Ѕутилова маса наноситьс¤ у вигл¤д≥ тонкоњ стр≥чки на обидв≥ сторони дистанц≥йноњ рамки. ѕот≥м рамка наклеюЇтьс¤ на скло й накриваЇтьс¤ зверху другим склом. ” випадку двокамерного склопакета додаЇтьс¤ ще по одн≥й рамц≥ й склу. ѕот≥м пакет обжимаЇтьс¤ спец≥альним пресом, м≥ж стеклами й рамкою залишаЇтьс¤ под≥л¤ючий њх бутиловий шов товщиною в дек≥лька дес¤тих часток м≥л≥метра. √арна дифуз≥йна щ≥льн≥сть дос¤гаЇтьс¤ завд¤ки тонкост≥ шва й поганоњ газопроникност≥ маси. ѕервинний герметик не може забезпечити необх≥дну м≥цн≥сть кромочного з'Їднанн¤, це завданн¤ вир≥шують герметики, що застосовуютьс¤ дл¤ вторинноњ герметизац≥њ ≥з зовн≥шньоњ сторони склопакету. Ќайчаст≥ше - це пол≥сульф≥д, але також можуть застосовуватис¤ сил≥конов≥ й пол≥уретанов≥ маси. ¬они кр≥м доданн¤ м≥цност≥ конструкц≥њ, надають додаткову дифуз≥йну щ≥льн≥сть ≥, у той же час, дають можлив≥сть руху, викликаною зм≥ною температур ≥ тиск≥в. “овщина еластичноњ маси дор≥внюЇ дек≥льком м≥л≥метрам. «авданн¤ми першор¤дноњ важливост≥, ¤к≥ сто¤ть перед герметикаи Ї, по-перше, забезпеченн¤ м≥цност≥ склопакет≥в ≥ по-друге, перешкоджанн¤ проникненню вод¤ноњ пари в м≥скл¤ний прост≥р, що пр¤мим образом впливаЇ на довгов≥чн≥сть склопакет≥в.

¬ар≥юючи товщину скла й ширину дистанц≥йних рамок можна в значн≥й м≥р≥ м≥н¤ти характеристики теплопров≥дност≥ й шумо≥зол¤ц≥њ.

” конструкц≥ю склопакета можуть бути додан≥ тонован≥ або протиударн≥ стекла.

ќкремо варто в≥дзначити склопакети з, так званого, низькоем≥с≥йного скла. ÷е скло з нанесеним на його поверхню напилюванн¤м кольорових метал≥в або нап≥впров≥дникових оксид≥в. «астосуванн¤ таких стекол дозвол¤Ї знизити втрати тепла за рахунок в≥дбитт¤ теплових хвиль в ≥нфрачервоному д≥апазон≥ назад у прим≥щенн¤. ”важаЇтьс¤, що однокамерний склопакет з низько ем≥с≥йного скла здатний зам≥нити собою двокамерний, виготовлений з≥ звичайного скла. ≤ це дозволить трохи знизити варт≥сть, к≥нцевоњ конструкц≥њ. јле в цьому випадку, у наш≥й кл≥матичн≥й зон≥, можливе промерзанн¤ однокамерного склопакета в крайов≥й зон≥, уздовж дистанц≥йноњ рамки. “ому що втрати тепла, у ц≥й зон≥, визначаютьс¤, в основному, теплопров≥дн≥стю алюм≥н≥Ївоњ рамки, а не здатн≥стю скла. «астосуванн¤ однокамерних склопакетов з низькоем≥с≥йним склом виправдано при заскл≥нн≥ б≥льших по площ≥ в≥трин або фасад≥в дл¤ зниженн¤ ваги конструкц≥й. Ќайб≥льш повно властивост≥ низькоем≥с≥йного скла про¤вл¤ютьс¤ в склад≥ двокамерних склопакет≥в. «вичайно вони дещо дорожч≥ за звичайн≥, але й в≥кно ¬и замовл¤Їте не на одне дес¤тил≥тт¤.

омпан≥Їю "Ќов≥ ¬≥кна" пропонуЇ склопакети р≥зних типорозм≥р≥в, здатних задовольнити будь-¤к≥ вимоги замовник≥в. ќт лише де¤к≥, найпоширен≥ш≥, приклади:

однокамерн≥ склопакети складаютьс¤ ≥з двох 4 мм стекол розд≥лених 16мм рамкою. «агальна товщина пакета близько 25 мм. «астосовуЇтьс¤, в основному, при остеклении балкон≥в ≥ лодж≥й, ≥нод≥ використовуЇтьс¤ в склад≥ балконних блок≥в. ѕри використанн≥ в склад≥ звичайних в≥кон велика ймов≥рн≥сть виникненн¤ њхнього запот≥ванн¤ в холодну пору року.

√арною пропозиц≥Їю Ї, так зван≥, , до складу ¤ких входить низькоем≥с≥йне скло.

двокамерн≥ склопакети складаютьс¤ ≥з трьох 4 мм стекол в≥дд≥лених друг в≥д друга 8,10 мм та 9,10 мм дистанц≥йними рамками. «агальна товщина пакета приблизно 30 та 31 мм. —амий поширений пакет. Ўироко застосовуЇтьс¤ дл¤ засклынн¤ вс≥х вид≥в конструкц≥й, забезпечуЇ гарн≥ тепло й звуко≥зол¤ц≥ю. «верн≥ть увагу на товщину пакета. ƒе¤к≥ виробники встановлюють двокамерн≥ пакети товщиною 24 мм, що р≥зко знижуЇ тепло≥зол¤ц≥йн≥ характеристики в≥кна.

ƒл¤ вт≥ленн¤ естетиних вимог замовника, усередин≥ склопакету можуть установлюватис¤ декоративн≥ шпроси, ¤к правило золотавого або б≥лого кольор≥в. ѕри митт≥ в≥кон шпроси б≥льш зручн≥, н≥ж фальш-плет≥нн¤.

Ўпроси

Ўпроси - пром≥жн≥ частини м≥ж стеклами в≥кна давно перестали бути практичною деталлю в≥кон. “епер це важливий декоративний елемент в≥кна, що робить його по-справжньому аристократичним. —учасн≥ шпроси з'¤вилис¤ пор≥вн¤но недавно на нашому ринку, але вже обзавелис¤ великою попул¤рн≥стю й таким же попитом.

ласичн≥ шпроси мають ширину 8, 18, 26 ≥ 45 мм, причому сам≥ товст≥ не можна з≥гнути в дуги. ласичн≥ шпроси можуть бути пофарбован≥ в мас≥, мати лакофарбове покритт¤ або декоративн≥ накладки, бути обклеЇними пл≥вкою. ƒл¤ в≥кон можна застосувати й двокол≥рне тонуванн¤ - один кол≥р видний зсередини прим≥щенн¤, а ≥нший - зовн≥.

¬енец≥анськ≥ шпроси

¬енец≥анськ≥ шпроси (фальшпереплет) наклеюютьс¤ на поверхню скла з одн≥Їњ або обох стор≥н ≥ найчаст≥ше виготовл¤ютьс¤ ≥з пластику, р≥дше - з дерева або алюм≥н≥ю. ¬они наклеюютьс¤ на двосторонню липку стр≥чку або на м'¤кий сил≥кон, а ¤кщо буде потреба њх легко зн¤ти. ” перетин≥ венец≥анськ≥ шпроси мають закруглену або трапец≥Їпод≥бну форму й виступають на поверхн≥ скла. ћожна просто приклењти на скло вир≥зан≥ по розм≥ру рамки з≥ шпрос≥в.

ѕофарбоване в мас≥ скло.

¬с≥ перерахован≥ види склопакет≥в можуть оснащуватис¤ стеклами р≥зних кольор≥в ≥ ступен¤ св≥тлопропускани¤, а також, стеклами з п≥двищеною ст≥йк≥стю до удар≥в.

«агартоване скло

«агартуванн¤м називають процес термоупрочнени¤ скла, заснований на специф≥ц≥ його ф≥зичних властивостей. Ќа температурн≥й шкал≥ стекло не маЇ певноњ крапки затверд≥нн¤, при ¤к≥й воно переходило б з р≥дкого стану у тверде. “ому його можна нагр≥вати до температури ледве вище т≥Їњ, при ¤к≥й молекули, ¤к у грузлоњ р≥дини, ще здатн≥ до пластичного зрушенн¤ без по¤ви внутр≥шн≥х напружень. якщо стекло нагр≥ти так, щоб весь його обс¤г мав однакову температуру (ледве вище 570 ∞—), а пот≥м швидко остудити, то поверхн¤ його затверд≥Ї, у той час ¤к внутр≥шн≥й шар ще залишитьс¤ пластичним. ѕри подальшому поступовому охолодженн≥ затверд≥Ї й внутр≥шн¤ частина. “аким чином, у результат≥ терм≥чноњ обробки, що пол¤гаЇ в нагр≥ванн≥ скла до температури загартуванн¤ й наступному швидкому охолодженн≥, зовн≥шн≥ шари його приход¤ть у стан сильного стиску, а внутр≥шн≥ - у стан розт¤ганн¤. ” результат≥ в скл≥ утворитьс¤ система напруг, що забезпечуЇ його високу механ≥чну й терм≥чну м≥цн≥сть у пор≥вн¤нн≥ з≥ звичайним склом, що може сприймати т≥льки невелик≥ розт¤жн≥ зусилл¤.

ѕри руйнуванн≥, загартоване скло розпадаЇтьс¤ на др≥бн≥ осколки, ¤к≥ не мають гострих р≥жучих граней.

“риплексом називаЇтьс¤ конструкц≥¤, що складаЇтьс¤ ≥з двох ≥ б≥льше стекол, з'Їднаних м≥ж собою або пол≥мерною пл≥вкою, або спец≥альною смолою.

“риплекси ставл¤тьс¤ до розр¤ду безпечних стекол, оск≥льки, при розбитт≥, скло не розсипаЇтьс¤ на гостр≥ шматочки, а продовжуЇ вис≥ти приклеЇне до пл≥вки, що багаторазово знижуЇ ризик травм в≥д гострих граней розбитого скла. –екомендовано до застосуванн¤, там, де необх≥дний високий р≥вень захисту в≥д злому: р≥зне сполученн¤ шар≥в скла й пл≥вки дозвол¤Ї дос¤гати р≥зних клас≥в м≥цност≥, починаючи в≥д ст≥йких до звичайного удару й зак≥нчуючи куленепробивними.

“риплекс

“риплекси, можуть захищати також ≥ в≥д ультраф≥олету - рекомендован≥ до застосуванн¤, наприклад, у в≥тринах магазин≥в, де товари, розм≥щен≥ за в≥триною, можуть вигорати.

“риплекси можуть бути лам≥нован≥ ¤к прозорою пл≥вкою, так ≥ кольоровою. ¬они можуть бути з≥бран≥ з будь-¤кого виду стекол: звичайного, енергозбер≥гаючого, пофарбованого в мас≥. ¬≥дзначено п≥двищену звуко≥зол¤ц≥ю триплекс≥в.

—кло лам≥новане пол≥мерною пл≥вкою

—кло лам≥новане пл≥вкою ¤вл¤ють собою листове скло, на ¤ке наклеЇна спец≥альна пол≥мерна пл≥вка товщиною в≥д 50 до 380 мкм.

¬≥конн≥ пл≥вки бувають:

- захисн≥ або особливом≥цн≥ (¤к прозор≥, так ≥ тонован≥);

- сонцезахисн≥ чи тонуюч≥ (матов≥ й дзеркальн≥);

- енергозбер≥гаюч≥;

- exterior (призначен≥ дл¤ зовн≥шньоњ установки);

- декоративн≥.

¬икористанн¤ в≥конних пл≥вок дозвол¤Ї значно розширити спектр експлуатац≥йних характеристик скла: захист в≥д ”‘ ≥ ≤„ випром≥нюванн¤; захищати в≥д насильницького проникненн¤; охорон¤ти в≥д пожеж≥; протисто¤ти витоку ≥нформац≥њ; утримувати тепло; забезпечувати задану осв≥тлен≥сть прим≥щенн¤; в≥зуально задавати необх≥дний кол≥р арх≥тектурних р≥шень.

“епло, що надходить у прим≥щенн¤ разом ≥з сон¤чними промен¤ми, акумулюЇтьс¤ внутр≥шн≥ми ст≥нами, перекритт¤ми, мебл¤ми - це може приводити до њхнього перегр≥ву, неспри¤тливо впливаючи на людину. —творюЇтьс¤ так званий "парниковий ефект". јналог≥чн≥ в≥дчутт¤ можна випробувати, наприклад, с≥даючи в автомоб≥ль, що довго просто¤в на сонц≥.

“ому, у буд≥вництв≥ застосовуютьс¤ спец≥альн≥ пофарбован≥ в мас≥ стекла, в≥дом≥ також ¤к сонцезахисн≥, теплопоглинаюч≥ або абсорбуюч≥, оск≥льки так≥ стекла поглинають (абсорбують), сам≥ по соб≥, б≥льше сон¤чноњ тепловоњ енерг≥њ й св≥тла, чим звичайн≥ прозор≥.

ѕоглинанн¤ сон¤чного тепла дос¤гаЇтьс¤ за рахунок використанн¤ метал≥в або њхн≥х оксид≥в, що ввод¤тьс¤ в масу скла, при цьому скло зм≥нюЇ св≥й кол≥р.

ћи можемо запропонувати ¬ам скла двох кольор≥в: пром≥жний м≥ж бронзовим ≥ коричневим ≥ с≥рий.

енергозбер≥гаюч≥ склопакети

“емпературн≥ зони ”крањни

‘ормула склопакету	ќднокамерний 4-16-4	ќднокамерний ен. збер. 4-16-4≥	ƒвокакмерний 4-8-4-10-4	ƒвокамерний ен. збер. 4-8-4-10-4≥
“овщина склопакету,мм	24	24	30	30
ќп≥р теплопередач≥, (м2∞—)/¬т	0,34-0,37	0,57-0,59	0,53-0,56	0,676
оеф≥ц≥Їнт звуко≥зол¤ц≥њ, дЅ	25-27	26-28	38-40	39-41